-
1 додержувати
= додержати( точно виконувати) to keep, to abide (by), to stick (to) -
2 додержувати
tutmaq; додержувати слово – sözüni yerine ketirmek -
3 додержувати
= доде́ржати1) (кого́, що) доде́рживать, додержа́ть2) (чого́, що) (исполнять в точности, строго) соблюда́ть, соблюсти́ (что), блюсти́, наблюда́ть (что); выде́рживать, вы́держать (что); (только несоверш. - придерживаться чего-нибудь) сле́довать (чему́); ( не нарушать) сохраня́ть, храни́ть, сохрани́ть (что); ( исполнять обещанное) сде́рживать, сдержа́ть (что) -
4 додержувати
астр.; метеор.; физ. наблюда́ть, сохраня́ть ( соблюдать) -
5 додержувати
пашана -
6 исполнять
исполнить 1 а) что - виконувати, виконати, чинити, учинити, робити, зробити, сповняти (зап. повнити), сповнити, виповняти, виповнити, (точно) певнити, спевнити що, (до конца) (зап.) доконувати, доконати чого; б) (исправлять) правити, справляти, справити що (якесь діло); в) (отбывать) відбувати, відбути що (різні повинності); г) (осуществлять) здійснювати, здійснити, справджувати, справдити що; д) (держать, соблюдать) додержувати и держати, додержати що и чого (напр. закон, постанови и закону, постанов). [Цю величну ролю наше письменство і по сей день виконує (Єфр.). Перед цілим світом він не побоїться виконати присуд (Грінч.). Він спитав, чи я закон сповняю й не грішу? (Л. Укр.). Не зламати прийшов я, а сповнити (закон) (Єв.). Коли-б Господь сповнив моє жадання (Куліш). Своє діло правив: коли треба подзвонить, свічки посвітить (Кон.). Вони справляли незмірної ваги громадську функцію (Єфр.). Не можна не справити його наказу (Кон.). Співали дуже серйозно, наче одбували якусь святу повинність (Крим.). Отецький заповіт справдив я чесно (Куліш). Розказ (приказание) мій учиніте, вигубіть всі діти в мойому царстві (Чуб. III). Доконавши сего діла, робітники подалися геть (Франко)]. -нять, -нить приговор постановление, приказ, долг, поручение и т. д. - виконувати, виконати присуд, постанову, наказ, обов'язок, доручення и т. д. -нять служебные обязанности - виконувати службові обов'язки. -нять намерение - виконувати, здійснювати намір. -нять заповеди - виконувати, чинити, справляти, сповняти заповіді, заповіти. [Вони-ж твою заповідь чинили (Св. П.)]. -нять, -нить обещание, слово - виконувати, виконати, справляти, справити, справджувати, справдити обіцянку, слово, (сдержать) додержувати, додержати, доконати обіцянки, слова [Рабини справили свою обіцянку (Кон.). Вже де достав, то достав, а свого слова додержав (Н.-Лев.). Справдити обітницю поспішайсь (Грінч.)]. Не -нять обещания - не додержувати обіцянки, (насм.) робити з губи халяву. -нить пьесу - виконати п'єсу. -нить угрозу - здійснити, справдити погрозу. -нить условие - виконати умову. -нять обычай, обряды - виконувати, справляти звичаї, обряди, (с оттенк. сохранять, блюсти) додержувати, пильнувати звичаїв, обрядів. - нять, -нить чью-л. волю, желание - уволяти (-ляю, -ляєш), уволити (-лю, -лиш), чинити, учинити, робити, зробити, виконувати, виконати чию волю, бажання. [Мати й не подумала вволяти синову волю (Крим.). Вволіть мою волю в останній цей час (Грінч.). І він отсе тепер вволив мої бажання (Самійл.). Чини-ж мою волю (Шевч.). Вчиніть мою волю (Липовеч.). Ой, ви чумаченьки, ой, ви молоденькі, зробіть мою волю (Пісня)]. -нять, -нить повинности - відбувати, відбути повинності (відбутки);2) чем (наполнять) сповняти, сповнити, виповняти и виповнювати, виповнити чого и (реже) чим; срвн. Наполнять. [Сповнив їх серце мудрощами (Св. П.). Смуток сповнив ваше серце (Св. П.)]. Исполняемый - виконуваний, справлюваний, здійснюваний, справджуваний, додержуваний. Исполненный -1) виконаний, справлений, відбутий, здійснений, справджений, сповнений, спевнений; додержаний; (о воле, желании ещё) уволений, учинений. Это будет -нено в точности - це буде виконано достотно. Это не может быть -нено - цього не можна виконати, зробити; це не здійсненна річ;2) чем - сповнений, виповнений, повний чого и (реже) чим. [Душа його була сповнена поезії (Крим.)]. -ный скорби, радости - сповнений скорботи, радости.* * *I исполн`ятьнесов.; сов. - исп`олнитьвико́нувати, ви́конати; справля́ти, спра́вити, сов. спе́внити; ( осуществлять) зді́йснювати, здійсни́ти, спра́вджувати, спра́вдити и справди́ти; (просьбу, желание) уважа́ти, ува́жити; ( волю) уволя́ти, уво́лити; (сов.: о долге) учини́ти (учиню́, учи́ниш)II несов.; сов. - исп`олнитьвре́менно \исполнять ня́ть обя́занности — тимчасо́во вико́нувати обо́в'язки
(чем, чего - на полнять) спо́внювати и сповня́ти, спо́внити (чим, чого), випо́внювати и виповня́ти, ви́повнити (чим); (охватывать - о чувствах, мыслях) пройма́ти, пройня́ти, -йме́ (чим) -
7 наблюдать
наблюсти1) что - спостерегати, спостерегти, (редко) постерегати, постерегти що, (примечать) примічати, примітити що. [Переглянувши українське письменство, ми могли спостерегти цікавий процес (Єфр.). Дивіть! Як дитина примічає! (Звин.). -дать природу, течение светил небесных - спостерегати природу, рух світил небесних. Астроном, що спостірегає зорі (Кониськ.). Спостерегаючи, з одного боку, життя природи, а, з другого,- суспільне та особисте життя людей (Наш)];2) (надсматривать за кем, за чем) наглядати, назирати, надзирати за (над) ким, за (над) чим и кого, що (чого), (следить) стежити за ким, за чим и чого, достежити чого, кмітити, примічати за ким, за чим, (сторожить) пильнувати кого и за ким, чого, допильнувати кого, чого, достерегати, достерегти кого, що и чого, (смотреть, надзирать) доглядати, доглянути кого, чого и за ким, за чим, дозирати кого, чого и що, за ким, за чим; срв. Присматривать 2, Надсматривать. Буду пильно наглядати - книжку ти яку читаєш, з ким говориш, де буваєш (Крим.). Обідаю собі десь у куточку, прислухаюсь, назираю за гостями (Васильч.). Цікава Масюківна назирала гостя з вікна (Н.- Лев.). Надзираю, надслухую, що станеться з Хомою (Франко). Шляху їх не стежить ніякий ворог (Франко). Чого ти за другими приглядаєшся? знай себе, я за тобою не примічаю (Квітка). Сів проти неї уп'явся очима в її вид і вважливо кмітить за нею (Н.-Лев.). Улітку вона їздила сама на поле до косарів, до громадільників, до женців і кмітила за ними, як добрий осавула (Н.-Лев.). Ну, хочеш: я доглядатимусь, пильнуватиму їх обох (Грінч.). За таким Трохим більш усього пильнував (Квітка). Допильнував того я вранці сам (Грінч.). Про що мене що-дня достерегати і цілитись на мене що-години? (Куліш). Чи се-ж наше діло? чи нам велено за другими доглядати? (Квітка). Колись ще сам я на полі й у лісі їх пильної роботи доглядав (Грінч.). Треба пильно тих лукавих ходів дозирати (Куліш)]. -дать за движениями неприятеля - стежити (назирати) за рухами ворога, пильнувати рухів ворога. -дать за детьми - наглядати (доглядати) дітей и за дітьми, дозирати дітей. -дать за работами - наглядати (назирати) за (над) роботами, пильнувати роботи, стежити за роботами. -дать за чьим поведением - доглядати (пильнувати) чийого поводження (чиєї поведінки). -дать за порядком - доглядати (дозирати, пильнувати) порядку. [Військового порядку дозирали січовики добре (Куліш)]. -дать за самим собою - стежити за самим собою, пильнувати себе, уважати на себе. За ним надо -дать - за ним треба наглядати (стежити), його треба пильнувати, на його треба уважати, його треба мати на оці. [Цезарю, остерегайся Брута,.. пильно вважай на Метелла Цімбра (Куліш)]. -дать украдкой (тайком) за кем - потай наглядати (назирати) кого и за ким, потай стежити за ким, сочити (присочувати) кого. Коли постережеш ще що-небудь, скажи мені; звели також і жінці присочувати (Куліш)];3) (соблюдать) доглядати, доглянути, додержувати, держати, додержати що и чого, берегти, зберегти що. -дать закон, -ны - доглядати, додержувати закону, -нів. -сти правосудие - доглянути (додержати, допильнувати) правосуддя (правого суду). -дать пост - додержувати посту, додержати піст. Наблюдённый - спостережений, примічений;2) доглянутий, додержаний, збережений. -ться -1) спостерегатися, бути спостереженим. Высота солнца - тся снарядом - високість сонця спостерегають приладом;2) (соблюдаться) держатися, додержуватися, бути додержуваним, додержаним. Посты теперь не -тся - постів тепер не додержують (не додержуються).* * *несов.; сов. - наблюст`и1) (кого-что, за кем-чем) спостерігати, спостерегти, -режу, -реже́ш, постерігати, постерегти́ (кого-що, за ким-чим); (несов.: следить) сте́жити, диал. кміти́ти (кмічу́, кміти́ш) (за ким-чим)2) (за кем-чем, над кем-чем - осуществлять надзор) нагляда́ти, нагля́нути (за ким-чим, кого-що), назира́ти, назирну́ти, несов. надзирати (кого-що, за ким-чим, над ким-чим); (ухаживать, присматривать) догляда́ти, догля́нути (кого-що, чого, за ким-чим), несов. пильнува́ти, -ну́ю, -ну́єш (кого-що)\наблюдатьть за детьми́ — нагляда́ти за ді́тьми (діте́й), догляда́ти діте́й (за ді́тьми), пильнува́ти діте́й, сте́жити за ді́тьми
3) (что - несов.: соблюдать что-либо) додержуватися, -жуюся, -жуєшся, додержувати, -жую, -жуєш (чого) -
8 respect
1. n1) повага2) увага3) pl привіт, шанування4) відношення, причетністьto have respect to smth. — стосуватися чогось, мати відношення до чогось
in all respects, in every respect — в усіх відношеннях
in respect of (to), with respect to — щодо (чогось)
in respect that — беручи до уваги (щось); зважаючи (на щось)
to pay one's respects to smb. — засвідчити комусь свою повагу (своє шанування); відвідати когось
without respect of persons — незважаючи на особи, незважаючи на чини й звання
2. v1) поважати, шанувати2) додержувати, не порушуватиto respect the law — поважати закон, додержувати закону
3) мати відношення, стосуватися4) щадити, милуватиas respects — щодо, стосовно
* * *I [ri'spekt] n1) повага2) pl привіт, вітання3) увага4) відношення, стосунокII [ri'spekt] vwithout respect to /of/ — безвідносно, не беручи до уваги
1) поважати, шанувати; дотримуватися; не порушувати2) стосуватися, мати відношенняas respects — що стосується, відносно
3) щадити -
9 держать
-ся, держивать, -ся держати, -ся, тримати, -ся. [Вона держить мою руку. А він - держиться мене, як сліпий поводатаря. Як собака стеріг хату, то його й тримали]. Держать себя - держати себе, поводитися, триматися. [Любила чепуритися й держала себе дуже чисто. Довго він навчав їх, як мають поводитися в гостині (Крим.). Трималася дуже тактовно]. Важно, гордо держать себя - поводитися пишно, пишатися, гонорувати, -ся, згорда триматися, (насмешл.) пиндючитися. [Так-то вже гонорує: простому чоловікові і руки не подасть]. Держать кого в руках, в своей власти - мати (держати, тримати) кого в лапах, у жмені, в кулаці. Держать наготове - держати напоготові, насторожити що. [Гайдамака стоїть, настороживши списа]. Держать правее - брати цабе, праворуч. Д. левее - брати цоб (соб), ліворуч. Держать временно - передержувати кого, що. Держать чью сторону - держати (тягти) руку за ким, стояти за ким, за кого. Держаться вместе - гурту (купи) триматися, купитися. Держаться за одно - тримати з ким, в один гуж тягти з ким. Держать слово - додержувати слова, бути кріпким на слово. Держаться твёрдо, стойко - кріпитися. [Кріпиться, як диня на морозі]. Держать в памяти - в тямці мати. Держаться своего - не кидати(ся) свого, додержувати свого. Держаться на стороже, на чеку - матися на бачності, бути сторожко з ким. Держанный - держаний, триманий.* * *1) трима́ти, держа́ти2) (иметь у себя, владеть кем-чем-л.) держа́ти, трима́ти -
10 оставаться
остаться (з)оставатися, (з)остатися, лишатися, лишитися, залишатися, залишитися, (о многих) позоставатися, позалишатися. Все уехали, я -тался один - усі поїхали, я сам зостався. Это -лось у меня в памяти - це впало мені в пам'ятку, це далося мені в помку (в помки). Не -талось и следа - і сліду не стало (не зосталося, не лишилося). - ётся счётом - ліком (з)остається. [Усе сім'я з конопель визбирали горобці - ліком осталось]. -ться на лето, на зиму - залітувати, зазимувати. -ться на веки, навсегда кем, чем, где - на вік зостатися ким, чим, завікувати де. [Не вернуся в свій край, тут завікую]. -ться на праздник -засвяткувати. -ться на праздник недоделанным - засвяткуватися. [В пилипівку під Варвару пір'я драла, щоб не засвяткувало (Конис.)]. -ться в живых - зостатися живим, позоставатися (позалишатися) живими, вижити, (о многих) повиживати. После него -лись жена и дети - він покинув жінку і дітей. Победа -талась за нами - перемога була наша, перемога належала нам. Это -нется на вашей совести - це зостанеться на вашій совісті (на вашому сумлінню). Мне только и -таётся, что…, мне ничего больше не -валось, как… - тільки й лишається мені, що…, нічого иншого не лишалося мені, як…, нічого иншого не мав я робити, як… Что -валось делать в подобном случае? - що мав я робити в такому разі? -ётся знать… - лишається знати… -ться кому должным - завинити кому, заборгувати кому. За вами -таётся десять рублей - за вами лишається десять карбованців, за вами зайшлося десять карбованців. -ться неоплаченным (о долге, подати) - зависати зависнути, зайтися. [Борг зависа на мені. Спішать оддати, щоб не зайшлося]. Он в долгу не -нется, отомстит - він свого не подарує (не попустить), помститься. -немтесь при этом - покладім на цьому край. -ваться, -таться при своём мнении - держатися, додержувати своєї думки, обстоювати свою думку, не відмінити своєї думки, стати на своєму. -ваться верным кому - додержувати вірности кому. Он -ётся всё в одном положении - він пробуває все в тому самому стані. До станции -талось десять вёрст - до станції лишилося десять верстов. Он -тался очень недоволен этим - він був дуже з цього незадоволений. -ться в накладе - утратити. Не -ться в накладе - утрати (шкоди) не мати. -ться в дураках (на бобах, с носом) - пошитися в дурні, опинитися в дурнях, облизня піймати (з'їсти), вхопити ометиці, вхопити шилом патоки, маком сісти, дзьобом сісти. -ться в стороне, непричастным - зостатися у боці, в боку, виметним бути. -ться безнаказанным для кого - минутися безкарно кому. -ться без последствий - не мати наслідків, (шутл.) присохнути, присхнути. -ться в тайне - утаїтися. -ться в одной рубашке - звестися ні на що (на нівець), перевестися на злидні. -ться без обработки (о земле) - залагати, облягати, облогом лежати, вакувати. -ться на второй год в том же классе - попасати, попас бити. [У кожному класі попасав. Був-би він попас (Свидн.)]. -ться неподвижным (от страха) - прикипіти на місці (до землі), застигнути. -ться позади всех - пасти задніх (задню, задньої). -ться за штатом - залишитися по-за штатом. -ться без упряжных животных - спішити. [Мирон зовсім спішив, послідню парку воликів виведено (Квіт.)]. Вперёд не вылезай и сзади не -вайся - поперед не виривайся і ззаду не лишайся. Счастливо -ться - зоставайтесь (бувайте) здорові, щасливі.* * *несов.; сов. - ост`атьсязалиша́тися, залиши́тися, лиша́тися, лиши́тися, зостава́тися, зоста́тися, полиша́тися, полиши́тися; остава́тися, оста́тися, облиша́тися, обли́шитися -
11 придерживаться
придержаться1) кем, чем - придержуватися, бути придержаним від кого, чим; за что - придержуватися, придержатися за що. [Ловиться і придержується порська вівця (Основа). Придержуйсь за бильця, а то впадеш];2) -ваться чего - держатися, додержувати, -ся, триматися, дотримуватися чого. [Держись берега (Ном.). Держися середини. Держатися народньої мови (Грінч.). Держатися ортографічної системи (Крим.). Додержувати или додержуватися принципу, погляду, зразка. Додержуватись зовнішніх форм увічливости (Крим.)];3) (только сов.) обриднути. См. Прискучить, Надоесть;4) притертися, приноситися. См. Поизноситься.* * *несов.; сов. - придерж`аться1) притри́муватися, притри́матися, приде́ржуватися, приде́ржатися2) (несов.: держаться ближе к чему-л.) держа́тися3) (несов. перен.: правила, мнения) доде́ржуватися, дотри́муватися, держа́тися, трима́тисяприде́рживаться рю́мочки (стака́нчика) — загляда́ти (зазира́ти) у ча́рку
-
12 додержати
= додержатися; док. див. додержувати, додержуватися -
13 додержуватися
див. додержувати -
14 тиша
жstillness, quiet, tranquillity; ( мовчання) silence; ( про погоду) mildness, serenity, sereneness; ( спокій) calmness, calm, peaceвстановлювати тишу — to hush; to impose ( to establish) silence
додержувати(ся) тишi — to be ( to keep) quiet
-
15 додержати
см. додержувати -
16 act
1. n1) справа, діло; вчинок2) акт, дія; процесto be in the act of doing smth. — збиратися зробити щось, бути готовим до чогось
3) закон; постанова; рішення; актA. of Parliament — постанова парламенту
4) документ, акт5) театр. дія, акт6) амер., розм. сцена7) номер програми (на естраді)8) дисертація2. v1) діяти, поводитися; працювати2) теапір. виконувати (роль), грати3) прикидатися, удавати4) впливати, діяти (про ліки)* * *I [ʒkt] n1) справа; вчинок2) акт, дія; діяння3) акт; закон; постанова; рішення ( суду)4) юp., дип. акт, документact and deed — офіційний документ, зобов'язання
5) театр. акт, дія; несхв. сценаto put on an act — улаштувати спектакль; номер програми (в естрадній виставі, у цирку); трупа, група акторів, виконавців
6) дисертація8) миcт., фoтo акт, зображення оголеної натури••to catch smb in the (very) act (of doing smth) — піймати кого-небудь на місці злочину
to get into in on the smb's act — брати участь, бути на паях у якій-небудь справі
II [ʒkt] vto get one's act together — cл. добре підготуватися; спланувати роботу
1) діяти, робити, чинити; поводитися; ( часто for) діяти, брати участь ( у якій-небудь справі)to act for smb /on smb 's behalf/ — виконувати чиї-небудь функції, обов'язки; заміщати ( кого-небудь); виступати довіреною особою кого-небудь; діяти, працювати ( про прилад)
2) впливати3) ( up to) бути на висоті ( чого-небудь); відповідати ( чому-небудь)4) (as) працювати, служити; діяти в якості... -
17 appearance
n1) поява; з'явленняto make one's appearance — показуватися, з'являтися (десь)
to put in an appearance — прийти, з'явитися ненадовго (на вечірку тощо)
2) зовнішній вигляд, зовнішністьto keep up (to preserve, to save) appearances — додержувати правила пристойності; удавати, що нічого не сталося
3) видимість; очевидність, ймовірністьin all appearances — судячи з усього; як видно; очевидно
4) виступ (на сцені)5) вихід з друку7) явище (дивне); феномен8) привид; примара* * *n1) зовнішній вигляд, зовнішність; видимість; маска; вид, зображення ( на знімку)2) імовірність, правдоподібність3) поява ( у полі зору)4) поява ( на прийомах); виступ (у театрі, концерті)5) поява, вихід ( між люди), публікація (книги, періодичного видання)7) явище (звич. дивне); мара, примара, привид8) ( пуста) видимість; парад9) pl пристойності, правила пристойності; зовнішня сторона (життя, побуту)10) фiлoc. чуттєве сприйняття предмета на відміну від реального його існування -
18 dimension
1. n1) pl розміри; величина; обсяг, протяжність2) розмах; важливість3) мат. вимір2. v1) проставляти розміри2) додержувати потрібних розмірів, обробляти за розміром* * *I n1) pl розмір, величина; обсяг; розмах; важливість2) мaт. вимірof two dimensions — двовимірний; фiз. розмірність
3) мop. розмірення ( судна)II v2) дотримуватися потрібних розмірів, обробляти точно за розміром -
19 fashion
1. n1) спосіб; манера; виглядto make fashion — робити вигляд, удавати
2) фасон; форма3) мода, стильto be the fashion, to be in fashion — бути в моді
fashion parts — тех. фасонні частини
fashion piece — мор. фашенпіс
2. vto fashion a boat out of a tree-trunk — зробити (видовбати) човен із стовбура дерева
2) тех. формувати, моделювати3) пристосовувати* * *I n1) образ; манера, вигляд2) фасон; крій; форма3) мода4) ( the fashion) фешенебельне товариство, вищий світ5) пpикм. фасонний; моднийII v1) надавати вигляду, форми; обробляти; тex. фасонувати, моделювати -
20 fast
1. n1) засув, засувка, запорwindow fast — віконна засувка, шпінгалет
2) мор. швартов3) геол. перший твердий шар породи4) припай (лід, що примерз до берегів)5) пістto observe the fasts — додержувати (церковних) постів
2. adj1) міцний; твердий; тривкийto take (to have) fast hold of smth. — міцно вхопитися (триматися) за щось
2) міцно закріплений (прикріплений)to make fast — закріпляти, прив'язувати (човна); замикати (двері)
3) нелинючий4) стійкий, вірний5) швидкий; прудкий; скорийfast fission — фіз. швидкий розпад
fast milker — с.г. легкодійна корова
6) пристосований для швидкого руху (швидкої їзди)7) що поспішає (про годинник)8) неточний; що показує більшу вагу (про терези)9) легковажний, фривольнийto pull a fast one — амер. обдурювати, шахраювати
3. adv1) міцно, сильно, туго, твердо2) вірно, віддано3) швидко, скоро, хутко, прудко4) легковажно; безпутноto play fast and loose — бути ненадійним; порушувати обіцянку
stand fast! — військ. стій!
4. v1) постити (ся)2) голодувати, не їсти* * *I n1) запор, засувка2) мop. шварт3) гeoл. перший твердий шар породи4) припайII a1) міцний; твердий2) міцно закріплений або прикріплений; який не линяє, стійкий ( про фарбу)3) стійкий, вірний ( друг)4) icт. який міцно спить; міцний, глибокий ( про сон)III adv1) міцно, твердо2) дуже міцно; дуже щільно3) вірно, відданоIV a1) швидкий2) пристосований для швидкого руху або швидкої їзди3) який поспішає ( про годинник); неточний, який показує більшу вагу ( про ваги)4) легковажний, фривольнийV adv1) швидко2) легковажно; безпутноVI nпіст; голодування ( лікувальне); сувора дієта; голодування ( ув'язненого)VII vпостити; голодувати, не їсти
См. также в других словарях:
додержувати — ую, уєш, недок., доде/ржати, жу, жиш, док., перех. 1) Не відпускати, примушувати кого небудь перебувати де небудь. 2) перен. Точно, без відхилень виконувати, здійснювати що небудь обіцяне, загадане, необхідне і т. ін. Додержувати свого слова … Український тлумачний словник
додержувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
додержуватися — уюся, уєшся, недок., доде/ржатися, жуся, жишся, док. 1) Не зникати, не втрачатися, зберігатися до певного строку. 2) Витримувати що небудь, перев. до якогось часу. 3) перен. Те саме, що додержувати 2). 4) тільки недок. Пас. до додержувати … Український тлумачний словник
додержати — див. додержувати … Український тлумачний словник
додержування — я, с. Дія за знач. додержувати і додержуватися … Український тлумачний словник
присяга — и, ж. Урочиста офіційна обіцянка додержувати певних зобов язань, клятва вірності якій небудь справі. || Урочиста обіцянка, часто підкріплена згадуванням чогось дорогого, священного для того, хто обіцяє. || Запевнення у правдивості сказаного, у… … Український тлумачний словник
свій — своя/, своє/, займ. присв. 1) Який належить собі, який є у себе. || Стос. до себе. || у знач. ім. своє/, свого/, с. Те, що торкається безпосередньо себе, стосується себе. || Власт. собі. || Здійснюваний, виконуваний і т. ін. самою особою,… … Український тлумачний словник
порушувати — I = порушити 1) (що чинити щось усупереч наказові, законові, традиції тощо; не додержувати слова, обіцянки), переступати, переступити, відступати, відступити (від чого), ламати 2) (лад, тишу, спокій), розбивати, розбити, розтинати, розітнути,… … Словник синонімів української мови
присяга — (урочиста, перев. офіційна обіцянка додержувати якихось зобов язань, вірности комусь / чомусь), присягання, обітниця; божба (іменем Бога) Пор. обіцянка … Словник синонімів української мови